У карпатськім лісу, де тріпочуть смереки
І з мольфарів-дубів облітає листва,
В турпоході митці від призову косили
І при тому промовляли оттакі слова:

«А я — не москаль! А я — не москаль!
І не буду я в армії служить!
А я — не москаль! А я — не москаль!
Бо не можу я у неволі жить!
А я — не москаль! А я — не москаль!
І не буду я в армії служить!
А я — не москаль! А я — не москаль!
Бо не можу я у неволі жить!»

А мольфари-дуби щось шепочуть смерекам.
За поганих доріг хлопців хрін хто спійма!
Косить молодь від армії, від тупої утіхи
І при тому промовляє оттакі слова:

«А я — не москаль! А я — не москаль!
І не буду я в армії служить!
А я — не москаль! А я — не москаль!
Бо не можу я у неволі жить!
А я — не москаль! А я — не москаль!
І не буду я в армії служить!
А я — не москаль! А я — не москаль!
Бо не можу я у неволі жить!

А я — не москаль! А я — не москаль!
І не буду я в армії служить!
А я — не москаль! А я — не москаль!
Бо не можу я у неволі жить!

А я — не москаль! А я — не москаль!
Хоч мій дядя був знаний КДБіст:
Він за влади рад був москалю брат,
А я — не москаль, я чистий анархіст!»